Друга неділя Посту - Свт. Григорія Палами

В Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. 

Слава Ісусу Христу!

Перебуваючи в часі Великого Посту, ідімо дорогою духовного подвигу, який для всіх нас є невід'ємною частиною очищення нашого життя для того, щоб підготовити себе до великого свята - Воскресіння Господнього. Розуміючи піст - як стримання, достоїнство людини володіти собою, перемагати зло в самому собі, перемагати свої недобрі звички та пристрасті.

Піст є обмеження потреб тіла, щоб віддати більше уваги вищим прагненням душі людської. Дорога, якою ми ідемо в часі чотиридесятниці – це є високий відданий Богові настрій душі, є рішуче відмежування від усього того, що може цей настрій принизити, чи зіпсувати спокусами життя.

В такому високому розумінні піст, дійсно мусить бути необхідним чинником найкращого виховання душі людської, і тому він завжди сполучений з молитвою.

Православне вчення про піст,  як засіб до благодатного освітлення, розкривається в спогадах у другу неділю  пам'яті  Св.  Григорія Палами, Архиєпископа Фесалонікійського, чудотворця, який жив у XIV столітті.     

Св.  Григорій Палама сам подвижник гори Афон, відомий як захисник Православ'я і засуджувач єресі Варлаамія, Келабрійського монаха, який відкидав православне вчення про Благодатне Світло, що освітлює внутрішню людину і деколи відкривається видимо.  Приклад видимого відкриття є на горі Фавор і старозавітній Синай.  На скликаному, з цього приводу, Соборі в Константинополі в 1341 році  Св.  Григорій Палама був названий "Сином Божественного Світла", який викрив єретиків і захистив вчення про Світло Божественне, не створене, вічне, яким сяяв Господь на Фаворі, і яким освітлюються подвижники, що сподобляються цього освітлення через молитву і піст.

В духовній літературі написано, що подвижники бачили Божу милість тіленими очима. Уявіть собі наскільки вони були чисті і ось таким духовним зором вони сподоблялися бачити Благодать Божу. Чому тут дивуватися, адже багато хто з простих смертних бачили, як навкруги святих німбом сяє світло.

В Патериці описаний випадок, коли Великий Сисой відходив до Господа, то його духовні учні, а також ченці бачили, як за ним прийшли апостоли і він засяяв. Від нього виходило світло, учні запитали: « Отче, що з тобою ?». Він відповів: «це прийшли апостоли.» Коли світло стало яскравішим знову запитали : «Що з Тобою отче скажи нам?» - « Це ангели прийшли за мною.» Потім коли світло стало яскравим, що не можна було глянути на нього « Отче, що з тобою стало?»- « Це Господь Ісус Христос прийшов за моєю душою!»

Бачите, як збільшувалася сила благодаті, який корисний урок був даний учням, доказ що благодать не є ділом рук людських. І нам також, хто читає ці розповіді є повід для роздумів. Бог дав нам силу, розуму і приклад для уподобання – будь-ласка, уподобляйся через віру, молитву і труд , через піст і Богоподібне Християнське життя, і ти станеш тоді, як Бог. А не просто, як хотіли наші прародичі: зірвавши яблуко – і зразу стати богом. Ні, все дається працею, а під лежачій камінь вода не тече. Господь наш Ісус Христос розіп'явся на Хресті, після чого на проповідь вийшли апостоли, і у людей відкрилося духовне бачення. Вони замислились: «Оце так! Бог не сперечавшись віддав Себе на смертну кару - отож і ми підемо в слід за Ним!» І пішли з ним на хрестні страждання тисячі мучеників, подвижників заселяючи гори і пустелі. Ось так Господь дав можливість для наших попередників та нам увірувати в нього не силою, а любов'ю!

Це є найбільший приклад - життям Своїм Він пожертвував заради всього людства.

Свт. Григорій Палама підтвердив, що піст назначений Православною Церквою, Духом Святим через апостолів і святих отців Церкви для нашого очищення і отримання благодаті Божої.

Шлях молитовного і духовного подвигу ми проходимо кожного року в часі Великого Посту, уповаємо на ласку Божу, прагнучи осягнути освітлення молитвою, постом і іншими подвигами самовідречення. Амінь.